клітина

1. МОРФОЛОГІЯ КЛІТИНИ.СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ЦИТОПЛАЗМИ ТА ЯДРА.ІСТОРІЯ ТА МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ КЛІТИНИПРОКАРІОТИ ТА ЕУКАРІОТИ.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИТТЯ.

2. План • Клітина як елементарна біологічна система. • Історія вивчення клітини. • Будови клітини: 3.1.Поверхневий апарат клітини. 3.2.Цитоплазма. • Особливості прокаріотів і еукаріотів.

3. ЩО ТАКЕ КЛІТИНА?

4. Клітина • Клітина - (від лат. cellula — комірка ) - основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, елементарна (найпростіша) жива система. • Клітині характерні всі основні властивості живого: обмін речовин і перетворення енергії, здатність до росту, розмноження, руху, збереження і передача спадкової інформації нащадкам тощо.

5. Клітини відрізняються за розмірами, формою, функціями, які виконують. Форма клітин надзвичайно різноманітна: овальна, паличкоподібна, спіральна, кубічна, округла та ін.

6. Клітина Усі клітини складаються з поверхневого апарату та цитоплазми

7. Поверхневий апарат клітини Надмембранний комплекс Плазматична мембрана Глікокалікс (тварини) Мікротрубочки Мікрофіламенти Пелікула (одноклітинні: інфузорія, євглена тощо) • Поверхневий апарат клітини захищає внутрішній вміст від несприятливих впливів довкілля, забезпечує обмін речовин між клітиною і навколишнім середовищем. Підмембранні комплекси Клітинна стінка (рослини, гриби, бактерії)

8. Мікротрубочки та мікрофіламенти – це білкові утворення, які становлять опору клітин – цитоскелет.Елементи цитоскелета виконують опорну функцію, сприяють закріпленню органел у певному положенні, а також їхньому переміщенню в клітині.

9. Плазматична мембрана • Складається з ліпідів, білків і вуглеводів. • Ліпіди - приблизно 40% сухої маси - з них фосфоліпіди – до 80%. Розташовані у два шари. Молекули мембранних ліпідів складаються з двох частин — гідрофобної та гідрофільної.Гідрофільні головки формують внутрішню й зовнішню поверхню мембрани. Гідрофобні хвости розташовані всередині мембрани. • Білки (30 – 70%) розміщуються на зовнішній і внутрішній поверхнях (поверхневі білки) або пронизують мембрану на різну глибину (внутрішні). • Вуглеводи входять до складу мембран у вигляді комплексів із білками або ліпідами. • Клітинним мембранам характерна рідинно-мозаїчна модель будови біологічних мембран.

11. Функції плазматичної мембрани • захисна: оберігає внутрішнє середовище клітини від несприятливих впливів; • транспортна: забезпечує обмін речовин з навколишнім середовищем; • регуляторна: містять деякі ферменти, які беруть участь у регуляції обміну речовин і перетворенні енергії; • рецепторна: на поверхні мембрани розташовуються рецептори – білкові утвори, які мають здатність сприймати подразники і певним чином на них відповідати, таким чином плазматична мембрана забезпечує обмін інформацією між клітиною і навколишнім середовищем; • забезпечує міжклітинні контакти у багатоклітинних організмів.

12. Гіалоплазма - (основна плазма або матрикс цитоплазми) - це прозорий колоїдний розчин органічних і неорганічних сполук у воді. Основні компоненти цитоплазми Клітинні органели - постійні клітинні структури, кожна з органел забезпечує відповідні процеси життєдіяльності клітини. Клітинні включення Цитоплазма • це внутрішнє середовище клітини, розташоване між плазматичною мембраною і ядром. - непостійні компоненти клітини, запасні сполуки чи кінцеві продукти обміну речовин у вигляді краплин (жири), зерен (крохмаль, глікоген), кристалів (солі) тощо.

13. Гіалоплазма • Неорганічні речовини: вода, катіони (Ca2+, К+), аніони (вугільної, фосфорної кислоти, Cl-) • Органічні речовини: гідрофільні білки, нуклеотиди, амінокислоти, ліпіди, вуглеводи • Склад: • Стан: Перехід залежить відконцентрації іонів кальцію, АТФ та частково денатурації чи ренатурації особливого білка гіалоплазми -актину. • Золь (рідкий) • Гель (драглистий) • Функції цитоплазми: • Містить усі органоїди й забезпечує функціонування та існування клітини як єдиного цілого. • Підтримує форму клітини. • Бере участь в обмінних процесах клітини.

20. Функції: Мікротрубочки в клітинівикористовуються як канали для транспортування «вантажів». Транспортування по мікротрубочкахздійснюютьбілки, щоназиваютьсямоторними. Цевисокомолекулярнісполуки, щоскладаються з двохважких (масоюблизько 300 кДа) і декількох легких ланцюгів. У важкихланцюгахвиділяютьголовний і хвостовийдомени. Два головнідоменизв'язуються з мікротрубочками і є власнедвигунами, а хвостові — зв'язуються з органелами та іншимивнутріклітиннимиутвореннями, щопідлягаютьтранспортуванню. Виділяють два видимоторнихбілків, здатнихрухатисяуздовжмікротрубочок: цитоплазматичнідинеїнипереміщують «вантаж» тількивід плюс-кінця до мінус-кінцямікротрубочки, тобто з периферійних областей клітини до центросоми; кінезини, переміщуються до плюс-кінця, тобто до клітинноїпериферії. Переміщенняздійснюється за рахунокенергіїАТФ. Головнідоменимоторнихбілків для цьогомістять АТФ-зв'язуючіділянки. Крімтранспортноїфункції, мікротрубочкиформуютьцентральну структуру війок і джгутиківеукаріотів — аксонему. Типовааксонемамістить 9 пар об'єднанихмікротрубочок і двіповнімікротрубочки.

21. Ендоплазматична сітка Агранулярна (без рибосом) – забезпечує транспорт речовин у клітині, синтезує ліпіди, вуглеводи. Гранулярна (містить рибосоми) – забезпечує транспорт речовин у клітині, синтезує білки, ліпіди, вуглеводи.

22. Загальні функції ЕПС.  Взаємозалежна систе­ма гладенької та зернистої ЕПС працює узгоджено і виконує ряд загальних інтегральних функцій: 1) мембрани ЕПС відокремлюють свій специфіч­ний вміст від цитозолю,  утворюють спеціальний компартмент; 2) у матриксі ЕПС відбувається нагро­мадження,  збереження і модифікація синтезованих речовин; 3) ЕПС є важливою складовою системи внутрішньоклітинних мембран,  забезпечує транс­порт синтезованих речовин по внутрішніх порожни­нах або за допомогою везикул у різні ділянки клітин;  4) структура ЕПС утворює велику мембранну по­верхню всередині клітини,  що важливо для бага­тьох метаболічних реакцій; 5) мембранна система пронизує всю клітину і виступає в якості "внутріш­нього скелету".

24. Функції комплексу Гольджі: 1) нагромадження і модифікація синтезованих макромолекул; 2) утворення складних секретів і секреторних везикул;  3) синтез і модифікація вуглеводів,  утворення гліко-протеїдів; 4) КГ відіграє важливу роль у відновленні цитоплазматичної мембрани шляхом утвореннямембранних везикул і наступного злиття з клітин­ною оболонкою; 5) утворення лізосом; 6) утворен­ня пероксисом.

25. Спеціальні функції комплексу Гольджі:  • фор­мування акросоми сперматозоїда під час сперма­тогенезу; • вітелогенез - процес синтезу і форму­вання жовтка в яйцеклітині. • таким чином,  КГ є головним регулятором руху макромолекул у клітині,  він збирає синтезовані білки,  жири,  вуглеводи, формує транспортні везикули і роз­поділяє по клітині та за її межі.

28. Пероксисоми: • Дрібні мембранні пухирці, які містять ферменти каталазу та пероксидазу. Свою назву ці органели одержали від перекису водню (Н2О2), який утворюється в клітині в біохімічних реакціях. 2Н2О2 → 2Н2О + О2↑ • Пероксисоми також беруть участь в метаболізмі ліпідів, холестерину та ін.

34. Хімічний склад:  • До складу сухої речовини ядер входить - 80 % білків,  12 % ДНК,  5 % РНК,  З % ліпідів і деяка кількість Mg2+,  Mn2+.  Більшість білків - ферменти,  що каталізують молекулярно-генетичні процеси.  Крім цього,  гістонові й негістонові білки разом із ДНК утворюють хроматин.  • Пев­на частина білків складає основу ядра у вигляді мікрофіламентів і ядерної пластинки - сітки білко­вих ниток,  що вистилає внутрішню поверхню ядра.  Спеціальні білки зв'язуються з РНК і утворюють субодиниці рибосом.  Деякі білки входять до скла­ду ядерних пор. • В ядрі є три різновиди РНК: ІРНК,  тРНК,  рРНК.

35. Хромосоми людини: Хромосоми людини ділять на аутосоми (22 пари) і гетерохромосоми, або статеві хромосоми (1 пара). Аутосоми не пов’язані з визначенням статі і не несуть інформації про статеві ознаки. Каріотип жінки записується як 46, ХХ, а каріотип чоловіка як 46, XY.

36. Прокаріоти та Еукаріоти організми, клітини яких не мають ядра і характеризуються простою будовою організми, клітини яких мають ядро, принаймні на певних етапах їхнього клітинного циклу.

37. Різні форми клітин бактерій Ціанобактерії

38. Спадковий матеріал прокаріотів Спадковий матеріал еукаріотів

40. Загальна характеристика життя: Визначенняжиття «Живлення, зростання і старіння» (Аристотель) «Стала одноманітністьпроцесів за різних зовнішніхвпливів» (Г. Тревіранус) «Сукупністьфункцій, щочинятьопірсмерті» (М. Біша)

48. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!