Рима. Способи римування

1. Рима. Способи римування

2. Рима - суголосся закінчень у суміжних та близько розташованих словах у кінці чи в середині рядка.

3. Рима – явище не графічне, буквене, а звукове: таця – сміяться.

4. Рими поділяються на: - прості – що творяться двома словами (колискова – мова; фоліанти – читати) ; - складні – що творяться трьома чи й чотирма словами (характерника – химерний кат).

5. Рима розглядається, починаючи з останнього наголошеного звука. Рими бувають: - окситонні (чоловічі) – наголос на останній склад (весни́ – у сни́); - парокситонні (жіночі) – наголос на передостанній склад (те́мні - тає́мні); - дактилічні – наголос на третій з кінця склад (свя́тонько - ба́тенько); - гіпердактилічні - наголос на четвертий з кінця склад (о́гниками - ко́никами).

6. Також рими поділяють на точні і приблизні (неточні). Точна – рима, у якій всі звуки точно збігаються (де́нь – пісе́нь); приблизна – в якій співзвучність неповна (блискави́ці - кри́ця).

7. Часом трапляються і так звані внутрішні рими. Це римування у середині рядків. Найчастіше такі рими використовуються у народній творчості та в поезії Т.Шевченка: Журба в ши́нку мед-горі́лку Поставцем кружляла. Т.Шевченко “Іван Підкова”

8. Основні способи римування: 1. Суміжне, або парне, - римування у строфі першого рядка з другим. а третього з четвертим (за формулою аабб): За тобою завше будуть мандрувати (а) Очі материнські і білява хата. (а) І якщо впадеш ти на чужому полі, (б) Прийдуть з України верби і тополі. (б) В.Симоненко, “Лебеді материнства”

9. 2. Перехресне – римування першого рядка з третім, а другого – з четвертим (за формулою абаб) Васильки у полі, васильки у полі, (а) І у тебе, мила, васильки з-під вій, (б) І гаї синіють ген на видноколі, (а) І синіє щастя у душі моїй. (б) В.Сосюра, “Васильки”

10. 3.Кільцеве, або охопне (оповите), - римування першого рядка з четвертим, а другого з третім (за формулою абба) Ярій, душе! Ярій, а не ридай. (а) У білій стужі серце України. (б) А ти шукай – червону тінь калини (б) На чорних водах – тінь її шукай. (а) В.Стус, “Ярій, душе!..”

11. Є також білі вірші. Написані вони певним поетичним розміром, але без рим. Шопена вальс. Ну хто не грав його! І хто не слухав? На чиїх устах Не виникала усмішка примхлива. В чиїх очах не заблищала іскра… М.Рильський “Шопен” Вірш написаний п’ятистопним ямбом, проте у ньому відсутні рими.

12. Вірш може бути напівбілий – тоді в чотирирядковій строфі римуються лише другий і четвертий рядки (абвб): Хто не жив посеред бурі, (а) Той ціни не знає силі, (б) Той не знає, як людині (в) Боротьба і праця милі. (б) Леся Українка, “Епілог”

13. Найчастіше автор дотримується одного способу римування, хоча іноді з метою відмітити якусь думку – змінює римування.

14. Потренуйся! Визначити вид рими та спосіб римування: Гетьте, думи, ви хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Леся Українка “Contra spem spero!”

15. Перевір себе! Гетьте, думи, ви хмари осі́́нні! (а) То ж тепера весна золота́! (б) Чи то так у жалю, в голосі́нні (а) Проминуть молодії літа́? (б) Леся Українка “Contra spem spero!” Спосіб римування – перехресне; вид рими – проста, точна; перший і третій рядок – жіноча (парокситонна); другий і четвертий рядок – чоловіча (окситонна).

16. Бажаємо успіху!